ќсв≥т¤нську громадськ≥сть, що викладаЇ та переймаЇтьс¤ справами викладанн¤ у вищих навчальних закладах дисципл≥н "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥", "≈колог≥¤", "основи охорони прац≥", "ќхорона прац≥ в галуз≥" "÷ив≥льна оборона" схвилювала статт¤ ≤гор¤ ћихайлович

ƒисципл≥нам, ¤к≥ забезпечують безпеку людини Ц бути!

"«доровТ¤ людини, захист матер≥ ≥ дитини стануть найвищими пр≥оритетами роботи мого ур¤ду" Ц сказав ѕрезидент ”крањни ¬≥ктор ёщенко в ≥навгурац≥йн≥й промов≥ на ћайдан≥ Ќезалежност≥: "”крањна стане над≥йним партнером у боротьб≥ з≥ старими ≥ новими ≥ новими загрозами: тиран≥Їю, в≥йною, б≥дн≥стю, природними лихами ≥ тероризмом". ќдним з д≥йових важел≥в у реал≥зац≥њ цих програм Ї осв≥та, ¤ку наш ѕрезидент в майбутньому бачить найкращою.

ј працювати Ї над чим. јдже за даними приведеними ¬ерховною –адою ”крањни (–≥шенн¤ в≥д 18 лютого 2004 р.) :

« р≥зних причин щороку в крањн≥ зазнають пошкодженн¤ здоровТ¤ б≥льше 2,5 млн. людей, у т. ч. смертельно понад 75 тис. ос≥б або 250 ос≥б щодн¤. раз≥в к≥льк≥сть загиблих на 100000 ос≥б у наш≥й держав≥ майже у 9 Ц 12 б≥льша н≥ж у розвинутих державах ™вропи.

«а оц≥нкою ≤нституту економ≥ки ЌјЌ ”крањни, щор≥чн≥ витрати в насл≥док травматизму складають майже 8,5 млрд. грн., це понад 4% валового внутр≥шнього продукту ”крањни.

ƒисципл≥ни, що направлен≥ на вир≥шенн¤ цих задач це: "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥", "≈колог≥¤", "ќснови охорони прац≥", "ќхорона прац≥ в галуз≥" "÷ив≥льна оборона" ¤к≥ викладаютьс¤ сьогодн≥ практично вс≥м студентам вищих навчальних заклад≥в ”крањни.

„ому зТ¤вилас¤ ц¤ статт¤?

ќсв≥т¤нську громадськ≥сть, що викладаЇ або просто переймаЇтьс¤ справами викладанн¤ у вищих навчальних закладах дисципл≥н "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥", "≈колог≥¤", "ќснови охорони прац≥", "ќхорона прац≥ в галуз≥" "÷ив≥льна оборона" схвилювала статт¤ ≤гор¤ ћихайловича Ќауменка та ≤вана √река "ѕ≥дготовка анал≥тик≥в з безпеки життЇд≥¤льност≥", опубл≥кована в є7 (604) газети ќсв≥та ”крањни в≥д 25 с≥чн¤ 2005 року. —татт¤ викликала р≥зн≥ емоц≥њ Ц нерозум≥нн¤, розпач, обуренн¤. «вичайно люди виходили при цьому, ¤к з власних ≥нтерес≥в, ≥нтерес≥в кафедр, ¬Ќ«, але кв≥нтесенц≥¤ думок осв≥т¤н Ц "за державу соромно".

ѕро що йшлос¤ у статт≥?

—татт¤ присв¤чена питанн¤м забезпеченн¤ техногенно-природньоњ безпеки, ризик ор≥Їнтованого п≥дходу до плануванн¤ заход≥в, щодо запоб≥ганн¤ надзвичайним ситуац≥¤м та осв≥тн≥м проблемам повТ¤заним з загальною п≥дготовкою та п≥дготовкою фах≥вц≥в з питань безпеки.

ўо ж схвилювало осв≥т¤нську та наукову громадськ≥сть?

—хвилював н≥¤к не ризик ор≥Їнтований п≥дх≥д, ¤кий д≥йсно широко використовуЇтьс¤ у св≥т≥ та не Ї новиною дл¤ украњнських фах≥вц≥в. —хвилювали, "реальн≥" цифри щодо можливого зниженн¤ травматизму, надзвичайних ситуац≥й внасл≥док, ¤к видно запровадженн¤ цього п≥дходу, на, що автори вказують так: "ѕроведен≥ розрахунки ризику дають змогу зд≥йснити перех≥д на нормуванн¤ допустимого ризику та зниженн¤ його р≥вн¤ в особливо небезпечних районах на 40-50 в≥дсотк≥в. Езабезпечить зменшенн¤ к≥лькост≥ надзвичайних ситуац≥й на територ≥њ ”крањни на 30 в≥дсотк≥в, зменшенн¤ бюджетних витрат на л≥кв≥дац≥ю надзвичайних ситуац≥й та њх насл≥дк≥в на 50 % (майже 0,5 м≥ль¤рда гривень) та зменшенн¤ середньор≥чних втрат населенн¤ в≥д негативноњ д≥њ надзвичайних ситуац≥й на 50%". ƒл¤ забезпеченн¤ такого радикального зниженн¤ ризику, мТ¤ко кажучи, необх≥дн≥ серйозн≥ науков≥ досл≥дженн¤ та ц≥ла низка реальних заход≥в на м≥сц¤х.

—хвилювало, що автори звинуватили всю систему державних орган≥в, ¤к≥ переймаютьс¤ питанн¤ми безпеки, в одному з ¤ких вони, до реч≥, сам≥ ≥ працюють, а саме: "ќднак в ”крањн≥ розвТ¤занн¤ проблем управл≥нн¤ ризиками ≥ безпекою не стало нагальними у д≥¤льност≥ державних установ, маЇ стих≥йний характер, залишене ентуз≥астам."

јле найб≥льше хвилюванн¤ викликав њх п≥дх≥д до реформуванн¤ викладанн¤ означених вище дисципл≥н у вищих навчальних закладах ”крањни, а це не один окремо вз¤тий ¬Ќ«, це близько 1000 заклад≥в I, II, III та IV р≥вн≥в акредитац≥њ.

’то автори статт≥ "ѕ≥дготовка анал≥тик≥в з безпеки життЇд≥¤льност≥"?

ѕерефразовуючи висл≥в "ј судд≥ хто?" погл¤немо, хто ж автори ц≥Їњ статт≥ Ц це важливо, адже даЇ змогу зрозум≥ти реальний стан речей. Ќауменко ≤гор ћихайлович Ц сп≥вроб≥тник ≤нституту державного управл≥нн¤ у сфер≥ цив≥льного захисту ћ≥н≥стерства з питань надзвичайних ситуац≥й, доктор медичних наук, прот¤гом останн≥х принаймн≥ 5-7 рок≥в не займавс¤ викладацькою роботою дл¤ студент≥в. ¬≥н голова ¬сеукрањнськоњ асоц≥ац≥њ безпека житт¤ ≥ д≥¤льност≥ людини "Ѕезпека людини" члени ¤коњ, ще у 90-≥ роки на загальному зас≥данн≥ через нец≥леспр¤мован≥сть д≥й голови ≤гор¤ ћихайловича Ќауменка вир≥шили переобрати голову асоц≥ац≥њ. ѕроте в≥н забрав документи, печатку орган≥зац≥њ ≥ залишивс¤ сам. ¬с≥м членам асоц≥ац≥њ довелось, де факто, покинути њњ лави. ћожливо зараз ≥ Ї к≥лька нових ос≥б у орган≥зац≥њ (однозначно стверджувати н≥чого не можна). јле про це н≥чого не в≥домо. “ому про серйозн≥сть ц≥Їњ асоц≥ац≥њ, а тим б≥льше њњ всеукрањнський характер йти мова не може. ¬≥д ц≥Їњ асоц≥ац≥њ надходило ≥ надходить немало лист≥в до р≥зних ≥нстанц≥й нашоњ, хоча ми й не в змоз≥ та не вправ≥ зупин¤ти цей пот≥к, але користуючись нагодою приносимо своњ вибаченн¤ за д≥¤льн≥сть ц≥Їњ орган≥зац≥њ вс≥м державним та громадським установам в≥д ≥мен≥ бувших член≥в асоц≥ац≥њ, осв≥т¤н, що займаютьс¤ безпекою життЇд≥¤льност≥, ћ≥жнародноњ академ≥њ "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥" м. ињв, —п≥лки фах≥вц≥в з Ѕ∆ƒ м. ’арк≥в, громадськоњ орган≥зац≥њ Ѕ≈∆≥—“–ј– (Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ ≥ сталий розвиток) м. ћиколањв, еколог≥чного фонду "јзовське море" м. Ѕерд¤нськ.

ѕро сп≥вроб≥тника департаменту осв≥ти ≥ науки ћЌ— ”крањни ≤вана √река практично н≥чого не в≥домо. ÷е його перша статт¤, що д≥йшла до осв≥т¤н.

≤нтеграц≥¤ чи л≥кв≥дац≥¤?

ƒетальн≥ше розгл¤немо, чому статт¤ викликала такий резонанс серед осв≥т¤н.

¬важаЇмо, що це перше оф≥ц≥йне висв≥тленн¤ позиц≥њ, що ставить за мету л≥кв≥дац≥ю низки нормативних дисципл≥н, ¤к≥ викладаютьс¤ у ¬Ќ«. Ќа перший погл¤д, це здаЇтьс¤ простою ≥нтеграц≥Їю ≥снуючих дисципл≥н до одн≥Їњ "јнал≥з соц≥ально-еколог≥чних систем та побудова захисних барТЇр≥в". який же передбачаЇтьс¤ результат?

« навчального процесу буде вилучено дисципл≥ну "÷ив≥льна оборона", ¤ку автори назвали атав≥стичною. ÷е в першу чергу дивно тому, що обидва вони працюють в структурах ћ≥н≥стерства з надзвичайних ситуац≥й, а "÷ив≥льною обороною" завжди оп≥кувалос¤ саме це м≥н≥стерство. ѕор¤д з цим позиц≥¤ кер≥вництва ≥нституту державного управл≥нн¤ у сфер≥ цив≥льного захисту ћЌ— ≥, спод≥ваЇмос¤, всього ћЌ— навпаки направлена на збереженн¤ даноњ дисципл≥ни, наповненн¤ њњ новим зм≥стом, що в≥дпов≥даЇ вимогам сьогоденн¤ та ≥нтеграц≥йних процес≥в до ™вропейського осв≥т¤нського простору.

«никненн¤ з навчальних план≥в маг≥стр≥в та спец≥ал≥ст≥в дисципл≥ни "ќхорона прац≥ в галуз≥".

«н≥велюЇтьс¤ зм≥ст дисципл≥н: "ќснови охорони прац≥", "≈колог≥¤", "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥", що мають р≥зн≥ задач≥, направлен≥сть та повинн≥ вивчатис¤ на р≥зних етапах навчально-виховного процесу зг≥дно структурно лог≥чних схем. ÷е призведе до серйозних втрат в здобутт≥ студентами вм≥нь та знань необх≥дних сучасному фах≥вцю, може серйозно пог≥ршити ситуац≥ю повТ¤зану ≥з здоровТ¤м студент≥в та майбутн≥х фах≥вц≥в (молод≥ ≥ населенн¤). «адумаймос¤, чи варто викладати питанн¤ охорони прац≥ на 1 курс≥, коли студент, ще мало у¤вл¤Ї свою профес≥ю, ≥ разом з тим, чи не п≥зно говорити про запоб≥ганн¤ ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒу, проф≥лактику наркоман≥ аж на 3-4 курс≥? Ќауково-методична ком≥с≥¤ з безпеки життЇд≥¤льност≥ Ќауково-методичноњ –ади ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни (Ќћ з Ѕ∆ƒ Ќћ– ћќЌ”) розробила структурно-лог≥чну схему вивченн¤ означених дисципл≥н, ¤ку приведено на рис. 1. —аме такий пор¤док в≥дпов≥даЇ чинним наказам ћќЌ” та використовуЇтьс¤ у абсолютн≥й б≥льшост≥ ¬Ќ«, частина з ¤ких внасл≥док лог≥чност≥ схеми розробила њњ самост≥йно. « метою спрощенн¤, на рис. не представлено ц≥лого р¤ду дисципл≥н напр¤му безпеки людини, а саме: валеолог≥њ, основ медичних знань, ергоном≥ки та багатьох ≥нших, а зроблений акцент т≥льки на нормативн≥ дисципл≥ни.

“акий п≥дх≥д залишить студент≥в без можливост≥ вибору дисципл≥н, ¤к це прийн¤то у вс≥х пров≥дних Ївропейських та американських ун≥верситетах. ј ми прагнемо до приЇднанн¤ до Ѕолонського процесу. Ќаприклад у "George washington university" пропонуЇтьс¤ дл¤ студент≥в, ¤к≥ готуютьс¤ стати менеджерами б≥льше 9 дисципл≥н на виб≥р повТ¤заних з безпекою, в т. ч. окремий курс першоњ медичноњ допомоги, курси з питань здоровТ¤, особистоњ безпеки, протид≥њ тероризму, пол≥тики здоровТ¤ та оздоровчих систем. р≥м того передбачено р¤д курс≥в направлених на пол≥пшенн¤ здоровТ¤, розвиток навичок самозахисту тощо.

≤де¤ автор≥в, що пропонують обТЇднати дисципл≥ни направлена на скороченн¤ часу на вивченн¤ питань безпеки ≥ здоровТ¤ людини, охорони прац≥, еколог≥њ, цив≥льного захисту студентами. јвтори пропонують створити курс розрахований на 162 години, сьогодн≥ ж ц≥ питанн¤ вивчаютьс¤ в обс¤з≥:

≈колог≥¤ (загальний курс) 54 год. (дл¤ бакалавр≥в).

Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ 54 год. (дл¤ бакалавр≥в).

ќснови охорони прац≥ 54 год. (дл¤ бакалавр≥в).

÷ив≥льна оборона (÷ив≥льний захист) 54 год. (дл¤ маг≥стр≥в та спец≥ал≥ст≥в).

ќхорона прац≥ в галуз≥ 27 год. (дл¤ маг≥стр≥в та спец≥ал≥ст≥в).

¬сього 243 год. ¬ результат≥ студенти недоотримають необх≥дних знань та вм≥нь, а у загальнонац≥ональному масштаб≥ (близько тис¤ч≥ ¬Ќ«) не менше 1000 висококвал≥ф≥кованих викладач≥в будуть просто викинут≥ на вулицю. ÷е може призвести до серйозного соц≥ального ефекту.

Ќауково-методичн≥ ком≥с≥њ з еколог≥њ (голова —тепаненко —.ћ.), безпеки життЇд≥¤льност≥ (голова «аплатинський ¬. ћ.), охорони прац≥ (голова “качук .Ќ.), цив≥льноњ оборони (голова «апорожець ќ.≤.) в 2004 зверталис¤ з сп≥льним листом до ћ≥н≥стра осв≥ти ≥ науки ”крањни з приводу недопущенн¤ обТЇднанн¤ дисципл≥н. ¬ результат≥ було припинено першу спробу обТЇднанн¤ дисципл≥н, ¤ка передбачала п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ викладач≥в означених дисципл≥н за одн≥Їю програмою, ≥ унеможливлювала зазначене у «аконах "ѕро осв≥ту" та "ѕро вищу осв≥ту" право викладач≥в на в≥льний виб≥р м≥сц¤ та форми п≥двищенн¤ своЇњ квал≥ф≥кац≥њ.

„ому "≥гноруютьс¤" де¤к≥ блоки зм≥стових модул≥в галузевих стандарт≥в вищоњ осв≥ти?

јвтори статт≥ "ѕ≥дготовка анал≥тик≥в з безпеки життЇд≥¤льност≥" про ≥гноруванн¤ зазначають так: "¬провадженн¤ створених на основ≥ ризикор≥Їнтованого п≥дходу модул¤ "«абезпеченн¤ соц≥альноњ, техногенноњ та природноњ безпеки" галузевих стандарт≥в вищоњ осв≥ти ≥гноруЇтьс¤".

(ћова йде про "«м≥стов≥ частини галузевих стандарт≥в вищоњ осв≥ти п≥дготовки фах≥вц≥в осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в молодшого спец≥ал≥ста та бакалавра щодо гуман≥тарноњ, соц≥ально-економ≥чноњ та еколог≥чноњ осв≥ти та осв≥ти з безпеки житт¤ ≥ д≥¤льност≥ людини й охорони прац≥" //≤нформац≥йний в≥сник ¬ища осв≥та. Ч .: ¬идавництво науково-методичного центру вищоњ осв≥ти ћќЌ”, є 11, 2003. ст. 3-55.)

ƒл¤ в≥дпов≥д≥ наведемо цитату з листа до ћ≥н≥стра осв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д гол≥в 4-ох науково-методичних ком≥с≥й з: еколог≥њ, безпеки життЇд≥¤льност≥, охорони прац≥, цив≥льноњ оборони п≥дготовленому на сп≥льному зас≥данн≥ в 2004 роц≥: "Е√алузев≥ стандарти не розгл¤далис¤ ≥ не погоджувалис¤ в≥дпов≥дними Ќћ , зокрема нашими, не в≥дпов≥дають специф≥ц≥ дисципл≥н ≥ вимагають доопрацюванн¤ у в≥дпов≥дних Ќћ ."

ѕитанн¤ цих стандарт≥в Ц найболюч≥ше питанн¤ осв≥т¤н. ¬они не в≥дпов≥дають дисципл≥нам, њх не розум≥ють, њх не знають, ≥ саме тому зм≥стов≥ модул≥ цих стандарт≥в не вход¤ть до чинних галузевих стандарт≥в спец≥альностей та спец≥ал≥зац≥й. «начна частина зм≥стових модул≥в цих стандарт≥в розробл¤лас¤ ¤кимись альтернативними робочими групами, проте хто входив до цих груп нев≥домо.

Ѕ≥льше того, ми думаЇмо, що к≥нцева редакц≥¤ галузевих стандарт≥в не розгл¤далас¤ ћќЌ ≥ не п≥дписувалась ћ≥н≥стром осв≥ти ≥ науки ”крањни. ƒл¤ такоњ серйозноњ за¤ви Ї вс≥ п≥дстави Ц це 2 вар≥анти з тими ж п≥дписами, печатками, датами:

(1 вар≥ант)"«м≥стов≥ частини галузевих стандарт≥в вищоњ осв≥ти п≥дготовки фах≥вц≥в осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в молодшого спец≥ал≥ста та бакалавра щодо осв≥ти з питань цив≥льноњ оборони, охорони прац≥, еколог≥њ та безпеки життЇд≥¤льност≥".

(2 вар≥ант) "«м≥стов≥ частини галузевих стандарт≥в вищоњ осв≥ти п≥дготовки фах≥вц≥в осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в молодшого спец≥ал≥ста та бакалавра щодо гуман≥тарноњ, соц≥ально-економ≥чноњ та еколог≥чноњ осв≥ти та осв≥ти з безпеки житт¤ ≥ д≥¤льност≥ людини й охорони прац≥"

ѕерший вар≥ант розповсюджувавс¤ по ¬Ќ« поштою, в≥н менш обТЇмний, очевидно саме цей вар≥ант п≥дписувавс¤, адже в≥н розповсюджувавс¤ першим. ” другому вар≥ант≥, опубл≥кованому у 11 номер≥ ≤нформац≥йного в≥сника ¬ищоњ осв≥ти у 2003 роц≥, не т≥льки зм≥нена назва, зокрема, зникла цив≥льна оборона, в≥н м≥стить значно б≥льше зм≥стових модул≥в, що в≥дпов≥дають дисципл≥нам: ф≥лософ≥њ, культуролог≥њ, правознавству, пол≥толог≥њ тощо. √отував до випуску √алузевий стандарт вищоњ осв≥ти сп≥вроб≥тник Ќауково-методичного центру вищоњ осв≥ти ѕетренко ¬.Ћ.

ћи н≥кого не звинувачуЇмо, але терпець ув≥рвавс¤, у д≥йсно демократичному сусп≥льств≥ повинен бути пор¤док. ћи за ¤к≥сну осв≥ту а не за псевдоосв≥ту.

"Ѕездоказово стверджуЇтьс¤Е" Ц пишуть ≤горь Ќауменко та ≤ван √рек: "Е про неможлив≥сть реал≥зац≥њ галузевих стандарт≥в вищоњ осв≥ти, њх складн≥сть. Ѕ≥льш в≥дверт≥ викладач≥ опонують з позиц≥й свого багатор≥чного в≥йськового досв≥ду". Ќе маючи "багатор≥чного в≥йськового досв≥ду", особисто ¤, ¤к ≥ вс≥, за одним виключенн¤м члени Ќћ з Ѕ∆ƒ, пропоную погл¤нути перш за все, на статистику.

ƒисципл≥на ДЅезпека життЇд≥¤льност≥Ф у «м≥стових частинах √—¬ќ м≥стить 22 ум≥нн¤ по реал≥зац≥њ типових задач д≥¤льност≥ та 67 зм≥стових модул≥в (тем). ¬ той же час середн¤ к≥льк≥сть зм≥стовних модул≥в ≥нших дисципл≥н, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в цьому стандарт≥, становить 17 модул≥в ≥ 7 ум≥нь за 1 кредит часу. 67 тем за 54 години, половина з ¤ких самост≥йна робота студент≥в це кожна тема за 24 хвилини, а зважаючи, що половина курсу сем≥нарсько-практичн≥ зан¤тт¤, в лекц≥¤х нову тему потр≥бно розпочинати кожн≥ 12 хвилин, а за 8 - 9 практичних зан¤ть сформувати у студент≥в 22 ум≥нн¤, це складаЇ 2,75 чи 2,44 ум≥нн¤ за одну пару. “ому забезпечити формуванн¤ у студент≥в вс≥х ум≥нь та надати ¤к≥сн≥ знанн¤, що вимагаютьс¤ даним стандартом неможливо.

«м≥ст стандарту взагал≥ абсолютно незрозум≥лий. який повинен бути зм≥ст теми "як≥сть Ц категор≥¤ безпеки", ¤ка частково реал≥зуЇ вм≥нн¤ "Е.визначати р≥вень ≥ндив≥дуального ризику."? јдже кр≥м ц≥Їњ теми дане ум≥нн¤ реал≥зуЇтьс¤ на основ≥ ще 4-х тем, одна з ¤ких "як≥сний ≥ к≥льк≥сний анал≥з р≥вн¤ ризик≥в".

«м≥стов≥ модул≥ цього стандарту не в≥дображають вс≥Їњ повноти проблем безпеки життЇд≥¤льност≥ людини ≥ не забезпечують виконанн¤ низки державних акт≥в, направлених на покращанн¤ стану здоровТ¤ та п≥двищенн¤ р≥вн¤ безпеки населенн¤ ”крањни, зокрема:

п. 3. ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 28.08.01 щодо проблем ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒу, в ¤кому ћ≥н≥стерству осв≥ти ≥ науки ”крањни та низц≥ ≥нших м≥н≥стерств ≥ в≥домств доручено ввести у навчальних закладах, ¤к≥ належать до сфери њх управл≥нн¤, навчальний курс з питань здорового способу житт¤ з розд≥лом "ѕроф≥лактика ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ/—Ќ≤ƒу". роком до реал≥зац≥њ цього пункту став наказ ћќЌ” є 499;

п. 1. розд≥лу IX ћ≥жгалузевоњ комплексноњ програми "«доров'¤ нац≥њ" на 2002-2011 роки, у ¤кому перед ћ≥н≥стерством осв≥ти ≥ науки, ћ≥н≥стерством охорони здоровТ¤ та ƒержком≥нформом поставлено завданн¤ впроваджувати осв≥тн≥ програми щодо проф≥лактики хвороб системи кровооб≥гу;

п. 23 Ќац≥ональноњ програма "–епродуктивне здоров'¤ 2001 - 2005", в ¤кому передбачено включенн¤ до навчальних програм загальноосв≥тн≥х, профес≥йно-техн≥чних та вищих навчальних заклад≥в обов'¤зков≥ тематичн≥ цикли з питань здорового способу житт¤, плануванн¤ с≥м'њ, репродуктивного здоров'¤, безпечного материнства, ранньоњ д≥агностики онког≥неколог≥чноњ патолог≥њ.

ј також р¤ду ≥нших чинних документ≥в повний список ¤ких нараховуЇ к≥лька дес¤тк≥в назв.

ўо ми пропонуЇмо?

¬ св≥тл≥ реформуванн¤ нац≥ональноњ осв≥ти з метою ≥нтеграц≥њ до ™вропейського осв≥тнього простору, зокрема, приЇднанн¤ до Ѕолонського процесу пропонуЇтьс¤:

Ќовий стандарт "Ѕезпеки життЇд≥¤льност≥ та здоровТ¤".

Ќовий стандарт з "÷ив≥льного захисту".

Ќауково-методичною ком≥с≥Їю з безпеки життЇд≥¤льност≥ Ќћ– ћќЌ” п≥дготовлено нов≥ блоки зм≥стових модул≥в з питань безпеки життЇд≥¤льност≥ та здоровТ¤, призначен≥ дл¤ використанн¤ у галузевих стандартах вищоњ осв≥ти. «м≥ст цих блок≥в враховуЇ низку чинних законодавчих та нормативних документ≥в, наказ≥в ћќЌ, т. ч. останн≥й, з цього приводу, наказ ћќЌ в≥д 17.06.2004 р. є 499 "ѕро затвердженн¤ рекомендац≥й щодо вдосконаленн¤ галузевих стандарт≥в вищоњ осв≥ти, навчальних п≥дручник≥в та пос≥бник≥в, навчальних план≥в ≥ програм з питань проф≥лактики ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒу у вищих навчальних закладах", в ¤кому дано дорученн¤, зокрема, в≥дпов≥дним науково-методичним ком≥с≥¤м: "2.1. ¬нести в галузев≥ стандарти вищоњ осв≥ти зм≥стов≥ модул≥ з теоретичних та практичних проблем проф≥лактики ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒу доповнити навчальн≥ програми дисципл≥н "¬алеолог≥¤", "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥", "ќснови медичних знань" питанн¤ми ≥з вищезазначеноњ проблематики."

Ѕлоки зм≥стових модул≥в п≥дготовлено, кр≥м того, з врахуванн¤м статистичноњ ситуац≥њ з позавиробничоњ смертност≥ та травматизму, що склалас¤ в ”крањн≥. ѕерший блок переважно присв¤чений питанн¤м безпеки, у другому блоц≥ акцент зроблений на забезпеченн≥ здоровТ¤ людини, наданн≥ першоњ медичноњ допомоги, проф≥лактики ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒу, наркоман≥њ, отруЇнь Ц одн≥Їњ з найвагом≥ших причин позавиробничоњ смертност≥ пор¤д з суњцидом.

ƒл¤ узгодженн¤м стандарту вищоњ осв≥ти ≥з затвердженим аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни 14 с≥чн¤ 2004 р. ƒержавного стандарту базовоњ ≥ повноњ середньоњ осв≥ти стандартом середньоњ школи, за ¤ким в школах викладатиметьс¤ ≥нтегрований курс "ќснови здоровТ¤" пропонуЇтьс¤ доповнити назву дисципл≥ни "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥", сформулювавши њњ так "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ та здоровТ¤". —ьогодн≥ така зм≥на жваво обговорюЇтьс¤ осв≥т¤нами ≥ уже знайшла чимало прихильник≥в.

–озроблено ≥ передано на розгл¤д до ≤нституту державного управл≥нн¤ у сфер≥ цив≥льного захисту ћЌ— блоки зм≥стових модул≥в галузевих стандарт≥в з питань цив≥льного захисту. Ќазву дисципл≥н "÷ив≥льна оборона" запропоновано зм≥нити на "÷ив≥льний захист", що в≥дпов≥даЇ нов≥й законодавч≥й баз≥ та оновленому зм≥стов≥ ц≥Їњ дисципл≥ни.

≤нтеграц≥њ дисципл≥н зд≥йснювати т≥льки у в≥дпов≥дност≥ до њх задач, направленост≥, зм≥сту тощо. «окрема можна ≥нтегрувати нормативну дисципл≥ну "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥" та дисципл≥ну вар≥ативноњ частини "ќснови валеолог≥њ". атегорично не можна допускати ≥нтеграц≥ю Ѕ∆ƒ та "ќснов охорони прац≥", так само ¤к ≥ "≈колог≥њ". “им паче не можна обТЇднувати дисципл≥ни бакалаврського та маг≥стерського р≥вн¤.

Ќедоц≥льною Ї ≥нтеграц≥¤ двох дисципл≥н, що вивчаютьс¤ маг≥страми "ќхорона прац≥ в галуз≥" (переважно 0,5 кредиту) та "÷ив≥льний захист" (1 кредит). (Ќад≥юсь що в≥дпов≥дн≥ Ќћ сам≥ дадуть на це питанн¤ вичерпну в≥дпов≥дь. рем. автора.) “ака позиц≥¤ Ќћ з цив≥льноњ оборони знайшла п≥дтримку кер≥вництва ≤нституту державного управл≥нн¤ у сфер≥ цив≥льного захисту ћЌ— та вс≥х учасник≥в круглого столу. ¬икладанн¤ та обговоренн¤ цього питанн¤ в≥дбувалос¤ 19 с≥чн¤ 2005 р. на круглому стол≥ з питань застосуванн¤ кредитно-модульноњ системи при викладанн≥ Ѕ∆ƒ та перспектив дисципл≥ни в св≥тл≥ приЇднанн¤ до Ѕолонського процесу.

” стандартах, де "÷ив≥льна оборона"(цив≥льний захист) передбачена дл¤ вивченн¤ бакалаврами (зокрема стандарт економ≥ста) перенести њњ на р≥вень маг≥стра (спец≥ал≥ста), ¤к цого вимагають вс≥ чинн≥ накази ћќЌ”, а в стандартах де ц≥ дисципл≥ни в≥дсутн≥ включити њх ¤к нормативн≥.

ўо нами зроблено?

«важаючи на етичн≥ м≥ркуванн¤ та обмеженн¤ з м≥сцем дл¤ публ≥кац≥њ Ц здобутки, плани ≥ перспективи в першу чергу стосуватимутьс¤ розвитку дисципл≥ни "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥", а не вс≥х означених дисципл≥н за, що прошу вибаченн¤ у колег з ком≥с≥й з цив≥льноњ оборони, еколог≥њ та охорони прац≥.

« метою забезпеченн¤ ¤к≥сноњ осв≥ти з напр¤мку безпека життЇд≥¤льност≥:

–озроблено онцепц≥ю осв≥ти з напр¤му "Ѕезпека житт¤ ≥ д≥¤льност≥ людини" затверджену ћќЌ 12 березн¤ 2001 р.

Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ включена до галузевих стандарт≥в п≥дготовки бакалавр≥в вс≥х напр¤мк≥в ≥ сьогодн≥ викладаЇтьс¤ практично в ус≥х вищих навчальних закладах ”крањни.

ўе у 2001 роц≥ запропоновано перший вар≥ант зм≥стових блок≥в з питань безпеки життЇд≥¤льност≥, ¤к ≥ наступн≥ в≥н так ≥ не був вз¤тий до уваги.

—творено, зважаючи на неможлив≥сть використанн¤ в≥дпов≥дних блок≥в зм≥стових модул≥в галузевого стандарту та у в≥дпов≥дност≥ до наказу ћ≥н≥стра осв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д 06.02.2002 р. є 76, дл¤ вс≥х ¬Ќ« нов≥ ор≥Їнтовн≥ навчальн≥ програми з дисципл≥н:

УЅезпека життЇд≥¤льност≥Ф,

"÷ив≥льна оборона".

« 2003 року ћ≥жнародною академ≥Їю безпеки життЇд≥¤льност≥ разом з видавництвом "ќснова" розпочато виданн¤ всеукрањнського науково-попул¤рного ≥люстрованого журналу "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥".

—творено д≥йову систему п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ викладач≥в безпеки життЇд≥¤льност≥. урси п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ функц≥онують на баз≥:

≤нституту п≥сл¤дипломноњ осв≥ти Ќац≥онального ав≥ац≥йного ун≥верситету (з 2002 р.).

÷ентрального ≥нституту п≥сл¤дипломноњ педагог≥чноњ осв≥ти, (з 2004 р).

’арк≥вського Ќац≥онального техн≥чного ун≥верситету "’ѕ≤"(з 2004 р).

Ќац≥онального ун≥верситету кораблебудуванн¤ ≥м. адм≥рала ћакарова ( в перспектив≥).

ƒ≥ють курси п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ викладач≥в цив≥льноњ оборони на баз≥ Ќац≥онального транспортного ун≥верситету (з 2003 р.). —еред ¬икладач≥в цих курс≥в прац≥вник системи ћЌ—, направлений заступником м≥н≥стра ћЌ—. —ьогодн≥ розгл¤даЇтьс¤ питанн¤ про залученн¤ до проведенн¤ цих курс≥в ≤нституту державного управл≥нн¤ у сфер≥ цив≥льного захисту ћЌ—.

ƒ≥Ї система п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ з питань охорони прац≥, ¤ка взагал≥ ≥снуЇ дуже давно.

ѕ≥дтримано ћќЌ” пропозиц≥ю Ќћ з еколог≥њ про створенн¤ курс≥в п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ дл¤ викладач≥в дисципл≥ни "≈колог≥¤" та спец≥альних еколог≥чних дисципл≥н на баз≥ ќдеського державного еколог≥чного ун≥верситету.

15-16 березн¤ на баз≥ Ќац≥онального ав≥ац≥йного ун≥верситету пройде традиц≥йна (4-та) науково-методична конференц≥¤ "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ людини Ц осв≥та, наука, практика" Ѕ∆ƒЋ-2005. ѕро високий р≥вень ц≥Їњ конференц≥њ св≥дчить той факт, що першу конференц≥ю в≥дкривав генеральний представник ќќЌ в ”крањн≥ п. ƒалас √арднер. “радиц≥йними стали конференц≥њ з питань безпеки життЇд≥¤льност≥ у ’арк≥вському Ќац≥ональному техн≥чному ун≥верситет≥

„лени Ќћ з Ѕ∆ƒ налагодили добр≥ звТ¤зки з середньою осв≥тою. ¬они брали участь у п≥дготовц≥:

ƒержавного стандарту базовоњ ≥ повноњ середньоњ осв≥ти,

Ўк≥льноњ програми за новим стандартом з ≥нтегрованого курсу "ќснови здоровТ¤".

ѕ≥дручника "ќснови здоровТ¤" дл¤ 5 класу.

÷ього року вже вчетверте пройде ¬сеукрањнська студентська ол≥мп≥ада з безпеки життЇд≥¤льност≥, що вз¤ла старт в Ќац≥ональному ”н≥верситет≥ ≥м. ћечн≥кова ≥ передала естафету ’арк≥вському нац≥ональному техн≥чному ун≥верситету (’ѕ≤).

Ќаш≥ перспективи.

—упроводженн¤ стандарт≥в вищоњ осв≥ти. ѕродовженн¤ удосконаленн¤ навчально-методичного забезпеченн¤ зазначених дисципл≥н на основ≥ нових стандарт≥в осв≥ти, наукових досл≥джень та реал≥й часу.

¬≥дкритт¤ спец≥альност≥ та спец≥ал≥зац≥й з безпеки людини. ÷е не т≥льки техн≥чний напр¤мок, ¤к у –ос≥њ. Ќаприклад, в —Ўј Ї спец≥альн≥сть "safety of human" (безпека людини) Ц це фах≥вц≥ з соц≥альноњ роботи, питань комфорту тощо.

«важаючи на те, що учн≥ шк≥л, що вчатьс¤ з новими ƒержавного стандарту базовоњ ≥ повноњ середньоњ осв≥ти стануть аб≥тур≥Їнтами т≥льки через 7,5 рок≥в сформувати до того часу принципово нов≥ п≥дходи до викладанн¤ безпеки життЇд≥¤льност≥ та здоровТ¤. —творити повний комплекс навчального та науково-методичного забезпеченн¤ дл¤ ¤к≥сноњ п≥дготовки студент≥в. ƒореч≥, вже сьогодн≥ дл¤ реал≥зац≥њ кредитно-модульноњ системи Ќћ розроблено комплект тест≥в з Ѕ∆ƒ.

—творенн¤, кр≥м базового курсу "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ ≥ здоровТ¤", низки курс≥в з цих питань дл¤ в≥льного вибору њх студентами, так ¤к практикуЇтьс¤ у закордонних ун≥верситетах. јдже сьогодн≥ фактично дл¤ вибору студент≥в може бути запропоновано т≥льки один курс "ќснови валеолог≥њ". (Ћист ћќЌ” в≥д 25.12.03 є1/9-595 "ѕро п≥двищенн¤ ефективност≥ роботи щодо формуванн¤ у студент≥в культури здоровТ¤". –екторам запропоновано за рахунок вар≥ативноњ частини ввести це курс загальним обс¤гом 54 години.

ќрган≥зац≥¤ наукового журналу з питань безпеки життЇд≥¤льност≥.

—творенн¤ наукового напр¤мку з питань безпеки життЇд≥¤льност≥.

™вро≥нтеграц≥¤ осв≥ти ≥ науки з питань безпеки життЇд≥¤льност≥, здоровТ¤, охорони прац≥, цив≥льного захисту.

ѕодальша пропаганда питань безпеки життЇд≥¤льност≥ та здоровТ¤ людей, що передбачаЇ проведенн¤ низки конгрес≥в, конференц≥й, сем≥нар≥в, ол≥мп≥ад тощо.

Ќа виконанн¤ р≥шенн¤ Ќац≥ональноњ ради з безпечноњ життЇд≥¤льност≥ населенн¤ в≥д 30 березн¤ 2004 року, протокол є 1 Дѕро стан орган≥зац≥њ та проведенн¤ навчанн¤ з питань безпечноњ життЇд≥¤льност≥ населенн¤ ≥ заходи щодо його пол≥пшенн¤Ф (питанн¤ IV), зг≥дно дорученн¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 8 травн¤ 2004 р. та дорученн¤ ћќЌ (лист в≥д 5.07.2004 р. є 1/11-3330) плануЇтьс¤ створити науково-методичний центр з безпеки життЇд≥¤льност≥. ÷ентр, що об'ЇднаЇ в Їдину систему вс≥ кафедри на ¤ких викладаютьс¤ дисципл≥ни, що направлен≥ на збереженн¤ житт¤ ≥ здоров'¤ людей, покликаний забезпечити:

проведенн¤ наукових досл≥джень;

ефективне функц≥онуванн¤ систему п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ викладач≥в "Ѕезпеки життЇд≥¤льност≥" а за необх≥дност≥ створити систему переп≥дготовки викладач≥в, що мають приступити викладанн¤ ц≥Їњ дисципл≥ни;

орган≥зац≥ю творчих колектив≥в з найб≥льш досв≥дчених фах≥вц≥в та викладач≥в, дл¤ створенн¤ навчально-методичного забезпеченн¤ викладанн¤ дисципл≥ни "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥". «абезпечити налагодженн¤ творчих звТ¤зк≥в цих колектив≥в з заруб≥жними колегами;

наданн¤ ¤к≥сних методичних, ≥нформац≥йних послуг ≥з напр¤му безпека життЇд≥¤льност≥;

взаЇмод≥¤ з в≥тчизн¤ними та м≥жнародними орган≥зац≥¤ми д≥¤льн≥сть ¤ких направлена на п≥двищенн¤ безпеки людини, ¤кост≥ њњ житт¤ та реал≥зац≥њ задач по сталому розвитку людства.

Ѕажанн¤ створити рег≥ональний центр вже виказали харк≥вськ≥ фах≥вц≥ з Ѕ∆ƒ.

≤ на зак≥нченн¤ про тих, хто висловлював вс≥й погл¤д.

Ќауково-методична ком≥с≥¤ з безпеки життЇд≥¤льност≥ Ќауково-методичноњ –ади ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни, створена наказом ћќЌ в≥д 16.09.2002 р. є 512 "ѕро створенн¤ науково-методичноњ ком≥с≥њ з безпеки життЇд≥¤льност≥ Ќауково-методичноњ –ади ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни. Ќин≥ ком≥с≥¤ обТЇднуЇ 19 найб≥льш висококвал≥ф≥кованих викладач≥в, фах≥вц≥в з безпеки життЇд≥¤льност≥ з Ћьвова, иЇва, —ум, ’аркова, ќдеси та ≥нших рег≥он≥в. —еред член≥в Ќћ 7 доктор≥в наук, професор≥в та 12 кандидат≥в наук, доцент≥в, що складаЇ, в≥дпов≥дно, 37% та 63%.

Ќауково-методична ком≥с≥¤ з цив≥льноњ оборони Ќауково-методичноњ –ади ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни.

ƒорадча рада з безпеки життЇд≥¤льност≥, що обТЇднуЇ б≥льше 60 викладач≥в, ¤к≥ переймаютьс¤ проблемами безпеки.

ѕредставники Ќћ з охорони прац≥, ћ≥жнародноњ академ≥њ "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥" м. ињв, —п≥лки фах≥вц≥в з Ѕ∆ƒ м. ’арк≥в а також громадська орган≥зац≥¤ Ѕ≈∆≥—“–ј– (Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ ≥ сталий розвиток) м. ћиколањв, ≈колог≥чний фонд "јзовське море" м. Ѕерд¤нськ.

афедри на ¤ких викладаЇтьс¤ Ѕ∆ƒ, ≈колог≥¤, ќснови охорони прац≥ та ќхорона прац≥ в галуз≥, ÷ив≥льна оборона та викладач≥ цих дисципл≥н багатьох ун≥верситет≥в ”крањни.

«а дорученн¤м осв≥т¤н

√олова Ќћ з Ѕезпеки життЇд≥¤льност≥ Ќћ– ћќЌ”

«аплатинський ¬асиль

ƒл¤ тих, хто хоче детальн≥ше познайомитис¤ ≥з зм≥стом дисципл≥ни Ѕƒ∆ та нормативними документами, ¤к≥ регламентують њњ викладанн¤.

ѕро що дисципл≥на "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥"?

Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ (Ѕ∆ƒ) багатьма вважаЇтьс¤ легкою та простою дисципл≥ною ≥ тут немаЇ н≥чого дивного переважна б≥льш≥сть дорослого населенн¤ не вивчала основ безпеки життЇд≥¤льност≥ у школ≥ та Ѕ∆ƒ у вищому навчальному заклад≥ (¬Ќ«). —аме тому њњ часто асоц≥юють з охороною прац≥ чи цив≥льною обороною. «адача дисципл≥ни навчити людину захистити себе та своњх близьких в≥д небезпек в ус≥х сферах життЇд≥¤льност≥, зберегти житт¤ ≥ здоровТ¤ та пол≥пшити його. ÷¤ дисципл≥на не маЇ ч≥тко вираженоњ профес≥йноњ направленост≥. —кладн≥сть дисципл≥ни в тому, що необх≥дно сформувати не т≥льки вм≥нн¤ та надати знанн¤, потр≥бно сформувати ставленн¤. Ќ≥ одна, наприклад, ≥нженерна дисципл≥на таку важку задачу перед собою не ставить. јдже можна знати, що певна д≥¤ небезпечна, знати ¤к захиститись, але не хот≥ти цього робити. ÷е в першу чергу стосуЇтьс¤ проф≥лактики ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒу та ≥нших захворювань, питань власного здоровТ¤, проф≥лактики наркоман≥њ тютюнопал≥нн¤ та й в ц≥лому житт¤ людини.

„инн≥ документи, що регламентують викладанн¤ дисципл≥ни "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥".

Ѕ∆ƒ ¬ивчаЇтьс¤ у вс≥х ¬Ќ« ”крањни на початкових курсах (¤к правило 1 та 2). –егламентуЇтьс¤ викладанн¤ такими чинними документами ћќЌ”:

онцепц≥Їю осв≥ти з напр¤му "Ѕезпека житт¤ ≥ д≥¤льност≥ людини" затвердженою ћ≥н≥стром осв≥ти ≥ науки ”крањни 12 березн¤ 2001 р.

—п≥льним наказом ћ≥н≥стра осв≥ти ”крањни та Ќачальника Ўтабу Ц «аступника Ќачальника цив≥льноњ оборони ”крањни в≥д 20 червн¤ 1995 року є182/200 ""ѕро викладанн¤ дисципл≥н "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥" та "÷ив≥льна оборона". «г≥дно цого наказу "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥" викладаЇтьс¤ в 2-7 семестрах на виб≥р навчального закладу, "÷ив≥льна оборона" в 9 семестр≥ у в≥дпов≥дност≥ з спец≥альн≥стю.

Ќаказом ћ≥н≥стерства осв≥ти ”крањни в≥д 02 грудн¤ 1998 року є420 "ѕро вдосконаленн¤ навчанн¤ з охорони прац≥ й безпеки життЇд≥¤льност≥ у вищих закладах осв≥ти ”крањни". ” наказ≥ визначено, що "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥" викладаЇтьс¤ дл¤ студент≥в ус≥х ¬Ќ« на 1-му чи 2-му курсах обс¤гом 54 години. ƒисципл≥ну "ќснови охорони прац≥" викладати на 3-му чи 4-му курсах, а дисципл≥ну "ќхорона прац≥ в галуз≥", на 5 курс≥ при п≥дготовц≥ маг≥стр≥в чи спец≥ал≥ст≥в.

Ќаказом ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д 6 лютого 2002 року є 76 "ѕро результати п≥дготовки ÷ив≥льноњ оборони ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в 2001 роц≥ ≥ основн≥ завданн¤ на 2002 р≥к". ” ¤кому зокрема сказано: " —уттЇв≥ недол≥ки мають м≥сце в орган≥зац≥њ п≥дготовки студент≥в вищих навчальних заклад≥в за програмами нормативних дисципл≥н "÷ив≥льноњ оборона", "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ людини", "ќснови медичних знань ≥ охорона здоров'¤ д≥тей". ер≥вний склад окремих вищих навчальних заклад≥в недооц≥нюЇ важлив≥сть цих дисципл≥н, допускаЇ переплутуванн¤ пон¤ть њх сутност≥ ≥ ¤к насл≥док - значне скороченн¤ навчального часу."

Ќаказом ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д 13 лютого 2003 року є 30 "ѕро результати п≥дготовки ÷ив≥льноњ оборони ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в 2002 роц≥ ≥ основн≥ завданн¤ на 2003 р≥к".

Ќаказом ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д 14 лютого 2004 року є 17 "ѕро результати п≥дготовки ÷ив≥льноњ оборони ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в 2002 роц≥ ≥ основн≥ завданн¤ на 2003 р≥к". ” ньому вказано на необх≥дност≥: "«абезпечити д≥йовий контроль за ¤к≥стю навчанн¤ студент≥в з нормативних дисципл≥н У÷ив≥льна оборонаФ, УЅезпека життЇд≥¤льност≥Ф, а також Уќснов медичних знань ≥ охорони здоровТ¤ д≥тейФ. Ќавчанн¤ студент≥в у вс≥х вищих навчальних заклад≥в з питань цив≥льного захисту проводити в обс¤з≥ одного кредиту за програмами п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в ≥ маг≥стр≥вЕ"

р≥м того, ћќЌ щор≥чно надсилаЇ листи про орган≥зац≥ю навчально-виховного процесу, де теж згадуЇтьс¤ "Ѕезпека життЇд≥¤льност≥".

Хостинг от uCoz